До 25-річниці виводу радянських військ з Афганістану

/Files/images/SAM_4492.JPGТи – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

15 лютого в Україні традиційно відзначається як День виведення радянських військ з Афганістану.

Сама ж війна почалася 27 грудня 1979 року, коли радянський спецназ штурмував у Кабулі палац президента країни Хафізулли Аміна, в результаті чого він був убитий. Слідом за цим у Афганістані спалахнула громадянська війна, а СРСР прийняв рішення допомогти новому главі країни Бабрака Кармаля, і направив туди своїх солдатів. У результаті Радянський Союз на майже 10 років загруз в афганському котлі. Виведення військ з Афганістану розпочався в 1988 році, а останній ешелон перетнув Амудар'ю і увійшов в узбецьке місто Термез 15 лютого 1989 р.

Указом Президента України № 329/2013 – 2014 рік оголошено в Україні Роком учасників бойових дій на території інших держав з метою вшанування громадян, які виконували військовий обов’язок на території інших держав, сприяння поліпшенню соціального захисту таких громадян.

До 25-ої річниці виводу радянських військ з Афганістану у Вікторівському навчально-виховному об'єднанні «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок» було проведено зустріч з воїнами-афганцями рідного краю «Афганістан болить в моїй душі».

До нас у школу завітали воїни-афганці, які проживають у Вікторівці: Яковенко Василь Іванович та Басюк Анатолій Миколайович. Вони поділилися своїми спогадами з учнями та вчителями.

Діти приготували інформацію про війну в Афгані, читали вірші, звучали пісні присвячені цій події. Присутні вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя, виконуючи свою військову повинність, свій безвихідний обов’язок, увійшовши в безсмертя.

Учні згадали й інших жителів Вікторівки, які пройшли через афганську війну, але не змогли прийти на зустріч: Дибовського Василя Івановича, Юнчика Олександра Кузьмовича, Поліщука Миколу Степановича, Приліпка Юрія Васильовича, Євтушенка Павла Вікторовича.

Всі учні, від першого по дев'ятий клас, пройнялися атмосферою святковості, захоплювалися мужністю і відвагою наших воїнів. На зустрічі витав дух патріотизму і гордості за Батьківщину

З Україною в серці!!!

Мета проведення: поглибити знання учнів про культурну спадщину України, а саме, про Шевченка як драматурга; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму, любові до України, чуйність, людяність, терпимість і небайдужість до долі Батьківщини.

І. Уривок із п"єси Т. Шевченка "Назар Стодоля" у виконанні учнів 8 та 9 класів.

ІІ. Виконання пісень про Україну учнями 5-9 класів.

ІІІ. Флешмоб під пісню "Перлина Україна" та виконання гімну України усіма учасниками дійства та глядачами.

Підготувала та провела: Соляник Галина Вікторівна - вчитель української мови та літератури.

Допомагала: Бойко Надія Вікторівна - вчитель трудового навчання

/Files/images/IMG_7814.JPG

ВІДГУКИ про свято:

Решетнік Олена Олексіївна - вчитель української мови та зарубіжної літератури

Свято змістовне, цікаве, яскраве. Воно сприяло формуванню патріотичних почуттів школярів. Учні наблизились до українських народних традицій. Учасники свята одягнені в національний одяг. Хлопці - в шаровари і вишиті сорочки, дівчата - у вишиванках, віночках і стрічках на голові.

Розіграна сценка з п"єси "Назар Стодоля" Т. Шевченка познайомила глядачів з давнім обрядом сватання. Учні дуже гарно її розіграли, старались перевтілюватися у своїх героїв.

Пісні про Україну у виконанні учнів школи звучали урочисто, піднесено. І останнім, доречним і пафосним акордом у святі стало виконання гімну України і учасниками свята, і глядачами.

Бойко Надія Вікторівна - вчитель трудового навчання

Святом "З Україною в серці" я насолоджувалась. Діти нашої школи талановиті. Своєю грою у сценці, піснями про Україну учні показали, що у їх сердечках, живе Україна, її народ і любов до всього українського.

Кiлькiсть переглядiв: 151

Коментарi